1.Розв’яжіть буквені вирази та поміркуйте, чи мають відгадки щось спільне. Чи можна записати ці відгадки одним числом? Яким саме?
Сто + (лід – д + т) + (листя – лис) = ?
Сто + (рік – к + ч) + (час – ас + я) = ?
Вітер – тер + кіт – іт = ?
Століття (сторіччя, вік) — проміжок часу, який дорівнює ста рокам. Століття іменуються числами, починаючи з першого, яке тривало з 1 до 100 року. Наприклад, 20 століття почалося 1 січня 1901 року, а закінчилося 31 грудня 2000 року.
2.Розгляньте таблицю років і століть (підр., с. 45).
Пригадайте, який зараз рік, і скажіть, у якому столітті ми живемо. Чи є це століття в таблиці?
3. Подивіться, у які роки відбулися події (нажимайте на картинку). Напишіть, яке це століття.
Людина в будь-які часи залишала після себе «сліди» своєї діяльності — залишки посуду, жител, знаряддя праці, зброю, книжки, записки тощо. Звісно, далеко не все дійшло до наших часів.
Кожна знайдена річ або документ є для нас джерелом інформації про минуле — історичним джерелом. Вчені ретельно вивчають кожне історичне джерело, щоб отримати якомога більше інформації про власників, технології створення, події минулого. Так інформація дає вченим змогу описувати минуле. Звісно, не про все можуть розповісти речі. Деякі з них дійшли до нас дуже пошкодженими, та й люди записували далеко не все, що може зацікавити істориків.
Величезну цінність становлять писемні пам’ятки — глиняні таблички, єгипетські папіруси, літописи тощо. На жаль, не всі з них збереглися до наших днів. Багато писемних пам’яток було знищено під час війн і стихійних лих. Та й навчилися писати люди приблизно 5 тис. років тому, але ж ми хочемо знати і про те, що було до цього часу.
Як же вчені-історики дізналися про те далеке минуле, коли писемності ще не було? У таких випадках на допомогу історикам приходять такі науки, як археологія, антропологія, етнологія.
Археологія — це наука, яка вивчає минуле за речовими історичними джерелами, такими, як стоянки давніх людей, їхні поселення, знаряддя праці, посуд, прикраси, предмети побуту, мистецтва, тобто сліди життя та діяльності людини на Землі.
Величезне значення для вивчення минулого людства має антропологія – наука, яка вивчає рештки викопних істот, походження та розвиток людини. За формою та будовою кісток учені можуть відтворити зовнішній вигляд первісних людей та імовірних предків людини, а також вигляд тварин і рослин дуже далекого минулого, навіть тих часів, коли на Землі ще не було людей.
Наука, яка вивчає походження, розселення різних народів нашої планети, досліджує їхній побут і звичаї, називається етнологією.
5.Про які події минулого ви добре пам’ятаєте? Створіть комікс про них.
Для гарного результату скористайтеся порадами.
1. Вигадайте 2-3 персонажів (з вашого минулого).
2. Уявіть, який у них характер, який вигляд вони мають.
3. Придумайте невеличкий сюжет.
4. Поміркуйте, що ви намалюєте, що напишете, а про що читачі зможуть здогадатися самостійно.
5. Створіть ілюстрації.
6. Придумайте короткі фрази — репліки персонажів.
Примітка. Тексти в коміксах мають специфічну форму “словесних бульбашок” або “хмарин думок” (їх називають виносками), які передають мовлення чи думки персонажів і ніби видуваються з їхніх вуст.
Три найпоширеніші типи виносок:
мовлення (1), думка (2), крик (3).
6.Чи задоволені ви своїм коміксом? Розфарбуйте відповідний смайлик (зош., с. 21, завд. 2).
1. Прочитайте слова. У кожному рядку вилучіть “зайве” слово. Поясніть свій вибір.
2. Бабуся Мар’яни — професорка історії. Вона часто повторює: “Без знання минулого не побудуєш майбутнього”. Як ви розумієте цей вислів? Поясніть (підр., с. 42, завд. 1).
3. Мар’яна пояснює вислів бабусі так: “Коли я вперше сіла на велосипед, то впала і розбила коліно. Тож тепер завжди перед катанням надягаю захист”. Наведіть приклади ситуацій з минулого, які вплинули на ваше сьогодення. Скористайтеся підказкою (підр., с. 42, завд. 2).
4. Слово “історія” — багатозначне. Прочитайте визначення цього поняття в підручнику (с. 42).
Історія — наука, яка вивчає минуле людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення про події.
У перекладі з грецької історія — це оповідь, переказ про відоме, досліджене минуле. Якщо зазирнемо у словник чи в інтернет, знайдемо ще кілька пояснень.
Історія — жанр літератури; оповідання тощо.
Історія — це розповідь про життя людини, про події, що вже відбулися.
Пригадуєте, як ми кажемо: “Ну й історію ти мені розповів!”.
5. Уважно перегляньте відео й запишіть у чернетку нові слова, що стосуються нашої теми.
2. Марта разом із Лесею вирішили відвідати Одеський палеонтологічний музей. Відомо, що на дорогу Марта має витратити 1 год 45 хв. Позначте на циферблаті час, коли їй треба виїхати з дому, якщо дівчата домовились зустрітися біля музею о 12 год 30 хв (зош., с. 19, завд. 5).
3. Онлайн-екскурсія до Палеонтологічного музею Одеси.
Одеський палеонтологічний музей один із найстаріших в Україні. Ще в 1873 році видатний зоолог і палеонтолог В. О. Ковалевський подарував музею першу велику авторську колекцію викопних останків прісноводних молюсків.
Одеський палеонтологічний музей належить до 10 найкращих палеонтологічних музеїв світу. Він має найбагатшу регіональну колекцію викопних останків, зібраних в Україні та Молдові, та унікальні колекції викопної фауни та флори світу.
Експозиції палеонтологічного музею розташовані у трьох залах. Колекції музею налічують понад 60 тисяч експонатів, серед яких є сім повних кістяків давніх хребетних тварин. Це кістяки мастодонта, трипалого коня, безрогого носорога, пліоценового верблюда, слона, печерного ведмедя й мамонта.
В експозиції музею є діорама “Розвиток життя на Землі”. У п’ятнадцяти секціях діорами послідовно розгортаються основні етапи розвитку планети й життя на ній. Кожен етап ілюструється характерними формами викопних організмів, схемами, що відображають межі суші та моря.
4. Перегляньте відео “Найцікавіші музеї України”
5. Перегляньте відео “Добрі манери. У музеї”
6. Роздивіться піктограми. Що вони означають? Створіть пари: піктограма та її тлумачення.
1. З якими словами у вас асоціюється слово “музей”? Доповніть хмару слів. Поясніть свій вибір.
2. Знайомство з автором і книжкою.
Український перекладач, музейник і дослідник історії Роман Клочко народився 19 грудня 1983 року в Запоріжжі. Більшу частину життя провів у м. Мелітополі Запорізької області. Працював позаштатним кореспондентом у місцевих газетах, учителем історії у сільській школі, науковим співробітником у краєзнавчому музеї. З 2016 року живе у Львові.
“Домівка для минулого. Про музеї, історію та мистецтво” — це збірка оповідань Романа Клочка, яка запрошує читачів за лаштунки різноманітних музеїв і розповідає, як вони працюють. Яка знахідка допомогла розшифрувати давньоєгипетські написи? Як відома на весь світ «“Мона Ліза” опинилася… в королівській лазні? Що означають сцени, зображені на легендарній Скіфській пекторалі? Як узагалі з’явилися перші музеї, яка річ може стати експонатом та як відбувається реставрація? Шукайте у книжці відповіді на всі ці запитання, а також дізнавайтеся про “смачні”, літературні, технічні музеї та навіть про цілі музейні містечка!
3. Самостійно прочитайте уривок (підр., с. 40)
4.Яка інформація з оповідання справила на вас найбільше враження? Перекажіть її близько до тексту. Скористайтеся схемою-підказкою (підр., с. 41, завд. 1).
5. Завдання із зошита с. 19 виконаємо разом о 13 год
3. Чи здогадалися ви, що будемо обговорювати протягом місяця? Як гадаєте, про що дізнаємося?
Ми продовжимо з вами подорожувати й зазирнемо в минуле. А що нам у цьому допоможе? Правильно, машина часу. Саме такою є назва теми цього місяця.
Виконайте завдання №1, 2 с. 18 із зошита та дізнайтеся ім'я та прізвище автора, назву книжки пригоди з якої будете читати.
4. У давнину люди не знали цифр, у них не було годинників. Вони вигадували різні способи лічби: за допомогою вузликів, камінчиків, паличок, мушель. Розшифруйте записи давніх людей: упишіть цифри та знаки у квадратики, полічіть і запишіть результат.